Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
оскаржувати — оскаржити (офіційно подавати скаргу до вищої інстанції, протестуючи проти якого н. рішення, чиїх н. дій), опротестовувати, опротестувати, апелювати … Словник синонімів української мови
оскаржувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
рекурсувати — Рекурсувати: апелювати, протестувати проти ухвали, оскаржувати вирік [II] оскаржувати [16] … Толковый украинский словарь
апелювати — ю/ю, ю/єш, недок. і док. 1) юр. Оскаржувати яку небудь ухвалу, постанову нижчої інстанції перед вищою, подавати апеляцію. 2) перен. Звертатися до кого , чого небудь за підтримкою, порадою; посилатися на чий небудь авторитет … Український тлумачний словник
оскаржити — див. оскаржувати … Український тлумачний словник
скаржити — жу, жиш, недок., перех. і без додатка, рідко. Подавати скаргу (у 2 знач.) на кого небудь; оскаржувати … Український тлумачний словник
скаржитися — жуся, жишся, недок., на кого – що і без додатка, із сполучним сл. 1) Висловлювати невдоволення чим небудь; нарікати на неприємності, біль, горе і т. ін.; ремствувати. Скаржитися на долю. Скаржитися на здоров я. 2) Подавати скаргу (у 2 знач.) куди … Український тлумачний словник
суплікувати — Суплікувати: просити про щось, оскаржувати щось (письмово) [43] … Толковый украинский словарь
оскаржити — див. оскаржувати … Словник синонімів української мови
скаржити — скаржу, жиш, Св. Подавати скаргу на кого небудь; оскаржувати обвинуватити … Словник лемківскої говірки
